Жінок за графіком ґвалтують, а чоловіків – б’ють: Андрющенко про “фільтрацію” на окупованому Донбасі

Російські загарбники розробили на тимчасово окупованих територіях систему фільтрації.

На Сході, зокрема, діють фільтраційні пункти, колонії та тюрми.

Яка між ними відмінність, у яких населених пунктах “більш лояльні” перевірки та що треба зробити, щоб мати шанс врятуватися, в інтерв’ю журналісту Фактів тижня Артему Кулі розповів радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

– Уже три місяці ви постійно публікуєте у себе в Telegram новини Маріуполя та Донецької області. І, зокрема, доволі часто там з’являється інформація про так звані фільтраційні табори. Розкажіть, що відомо про місце їхнього розташування і скільки їх є, за вашими даними?

– Є фільтраційні пункти, які ми спочатку називали таборами. Такі фільтраційні пункти – це місця тимчасового перебування, де люди чекають на фільтрацію. Однак там на сьогодні діє не дуже сильний режим. Ти можеш там не перебувати, а стати в чергу й чекати, скажімо, у знайомих.

Такі фільтраційні пункти є в Нікольському та Безіменному.

Цікава історія щодо Безіменного. Є дуже відомі кадри з наметами, де нібито відбувалась фільтрація. Зокрема, виникали запитання щодо цих наметів в іноземних журналістів. Але цей факт не відповідає дійсності, бо їх спеціально встановили незадовго до початку евакуації з Азовсталі, щоб залучена міжнародна спільнота побачила якісь цивільні умови.

Насправді фільтрація відбувається в одній зі шкіл, де й облаштовано пункт тимчасового перебування.

Ми можемо стверджувати, що фільтраційні пункти є в Нікольському, Безіменному, Мангуші. Свого часу такий пункт був у Ялті. Зараз у нас щодо останнього немає інформації. Напевно, уже профільтрували, кого мали.

Найбільш лояльна фільтрація в Докучаєвську. Туди можуть поїхати маріупольці, які мають власний транспорт. І, звісно, пункт у Донецьку.

Є ще фільтраційні колонії. Назва така, тому що вони нагадують радянські колонії-поселення “лагідного режиму”.

За нашими даними, розташовані вони в приміщеннях школи та клубу в Безіменному та Козацькому. Там уже майже два місяці перебувають близько 3-4 тис. чоловіків-маріупольців, яких просто приїхали й заграбастали.

Вони навіть наче й пройшли фільтрацію, але їх не випускають та залучають до всіляких робіт, на зразок благоустрою території. Годують їх там усілякою баландою тричі на день, шикування у них там від ранку до вечора, перераховують їх, сплять вони на підлозі.

Я публікував у себе в Telegram-каналі відео людини, яка там перебувала. Цю людину, як і всіх, хто засвітився на цьому відео, уже засудили “ДНРівці”.

Також є фільтраційні тюрми, куди потрапляють ті, що не пройшли фільтрацію або були переведені після якогось “лагідного варіанту”.

Є такі в колишній Волноваській та Єнакіївській колоніях.

Волноваська – колонія “лагідного режиму”. Там тримали здебільшого тих, хто не належить до категорії небажаних людей в Росії чи “ДНР”. Наприклад, волонтерів Червоного Хреста, які забрали людей із Маріуполя.

Єнакієвська – більш сувора. Там тримають волонтерів, активістів, журналістів, теперішніх та колишніх правоохоронців, колишніх військових. Крім того, зараз там псевдосуди “ДНР” уже засуджують людей.

За неперевіреними даними, є така тюрма в СІЗО Донецька. Утримують людей ще в Ізоляції та Макіївській колонії.

– Відомо вам щось про те, чи є подібна ситуація в інших тимчасово окупованих областях та, зокрема, у Росії?

– Про якусь фільтрацію в Запорізькій та Херсонській областях не чув. Але, думаю, там десь можна пройти фільтрацію, трапляються такі неперевірені повідомлення.

Щодо фільтраційних пунктів у Росії не маю відомостей. Депортованих після фільтраційного табору відразу везуть на залізничний вокзал у Таганрог, а звідти вони прямують потягом за місцем призначення.

Українці не можуть придбати квиток у Ростові-на-Дону. Є люди, які тікали з вокзалу в Таганрозі й намагалися поїхати з ростовського вокзалу, але їм там не продають квитки. Заявляють, що у них має бути окремий квиток, і спрямовують до поліції абощо. На маленьких станціях на це заплющують очі, і придбати квитки там можна.

До нас надходила інформація про фільтраційний табір десь на кордоні з Естонією. Після ретельної перевірки ми з’ясували, що там дійсно посилений контроль на російському кордоні. Навіть за участі ФСБ. Якщо бачать український паспорт, там фактично відбувається другий рівень фільтрації. Але це не окремий табір, а перевірка просто в пунктах перетину кордону.

Загалом до Росії не потрапляють люди з Маріуполя, що не пройшли фільтрацію, тому, мабуть, там немає фільтраційних таборів.

– Чи відомо, скільки людей орієнтовно депортували з Донецької області? Наскільки я розумію, деякі з них самостійно виїжджали з Росії, щоб через Європу повернутися до України?

– Усі, хто вивезені, і ті, хто поїхали до Росії, – це насправді депортовані люди.

Якщо є виїзд лише в бік Росії, то в людини немає вибору, це примус.

Першого разу до Росії вивезли майже 4 тис. осіб. Масовими були випадки, коли людям казали, що автобусом їх евакуйовуватимуть до Запоріжжя, а насправді вивозили до РФ. Рідше траплялись випадки, коли люди здавалися й самі йшли до автобусів, на яких після фільтрації їх вивозили відразу до Таганрога. Тож не можна говорити про власне бажання.

– Яка взагалі мета фільтрації? Кого саме росіяни шукають? Шпигунів? Потенційних диверсантів? 

– Вони намагаються виявити небажаний, небезпечний для себе елемент. Звісно, військових. Усе починалось з азовців – шукали татуювання. Потім режим набрав обертів. Але зрозуміло, що першочергова мета цієї фільтрації – виявити, локалізувати та позбавитись небажаного елементу, щоб унеможливити спротив на період окупації.

Мета цинічна, однак зрозуміла, тому що під час азовстальської операції будь-яка людина могла бути небажаною.

Хоча спочатку вони або не знали, як це до кінця організувати, або просто згодом “зросли апетити”, тому що не могли спершу запустити цей процес на повну.

– Після фільтрації видають так звані перепустки. Наскільки я знаю, їх там кілька видів: з однією – на виїзд, з іншою можна пересуватися вулицями?

– Спочатку документ про фільтрацію був необхідний для того, щоб спокійно переміщатися містом. Зараз до цього документа ще є окрема перепустка. Є перепустка для перебування в місті та пересування, а є окрема на в’їзд-виїзд.

Оскільки місто зараз “закрите”, то в’їхати-виїхати можна за наявності перепустки. І якщо в місто без перепустки ще пускають, то виїхати без неї вже не можна. Якщо ж не оформив перепустку і в’їхав, то точно вже не виїдеш.

– Усе, що чинять росіяни на тимчасово окупованих територіях – протизаконно. Чи виникає у вас тут аналогія з фашистськими концентраційними таборами?

– Це абсолютно протизаконно. Знаючи з першоджерел історії тих, хто пройшов фільтраційні тюрми, скажу абсолютно об’єктивно – це реально список Шиндлера, тільки без газових камер та прогулянок на вулиці.

Це абсолютне знущання. Там є страшні випадки – жінок за графіком ґвалтують, а чоловіків – б’ють.

Ці історії люди не можуть розповідати. Навіть коли значний час минув, вони не відновлюються. Їх ламають там, просто знищують як особистостей. Це дуже важко.

Розмова з людиною, яка звідти вийшла, може тривати майже добу, бо зводиться від істерики до істерики. Це страшно. Там відбуваються страшні речі. Це справжній концтабір.

– Чи існують сьогодні інструменти або алгоритм, як можна витягнути звідти українців?

– Щоб звільнити людину офіційно, треба мати її дані. Тому що скажуть, що немає таких людей, давайте списки.

А списків немає й зараз їх просто не може бути, тому що процес дуже ускладнений. У мене немає відповіді, як визволити людей сьогодні, хоча вже й консультувались з усіма.

– Що б ви порадили людям, які, ймовірно, можуть нас бачити по той бік фронту, і, можливо, вагаються, чи виїжджати. Або яким тільки треба проходити фільтрацію?

– Видаляйте все з телефонів перед фільтрацією. Погоджуйтесь казати все, що завгодно, підписуйте все, що завгодно, тому що всі ці папірці не мають жодного значення, тож шантажувати не вийде. Це так не працює в Україні. Навіть якщо до вас прийде СБУ, кажіть правду, що підписували під тиском.

Треба бігти. Тим, хто знають, що 100% не пройдуть фільтрацію – краще переховуватись, тому що все одно режим послабиться й знову з’являться якісь стежинки. Бажано вийти з нами на зв’язок, повідомити, що ви є, що ви переховуєтесь, ми допоможемо.

Також треба врахувати, що є більш лояльна фільтрація, наприклад, у Докучаєвську, де начхати на людей з Маріуполя.

Іноді працює корупція, про це теж варто пам’ятати. За хабар можна уникнути фільтрації. Рішення є. Шукати їх, на жаль, здебільшого треба там, всередині, але знайте, що вони є.

Фото: Depositphotos, Людмила Денісова